Вилохвостий дронго чергує брехню з правдою, щоб йому продовжували вірити

Вилохвості дронго - майстерні обманщики
Вилохвості дронго – майстерні обманщики. Вони вміють неправдивими криками тривоги відганяти від ласих шматочків інших птахів і навіть ссавців, таких як сурикати. (Фото Tom P. Flower)

Африканський птах вилохвостий дронго (Dicrurus adsimilis) копіює тривожні крики інших птахів і ссавців, щоб красти їх здобич. Ефективність цього прийому підтримується завдяки чергуванню правдивих і неправдивих сигналів тривоги. Нові спостереження і експерименти показали, що різноманітність використовуваних сигналів підвищує успішність обманної тактики дронго, не дозволяючи жертвам звикнути до обману і перестати реагувати на неправдиві сигнали. Це один з небагатьох випадків, коли вдалося продемонструвати очевидне адаптивне значення широкого репертуару звукових сигналів у птахів.

Одні види птахів задовольняються обмеженим набором звукових сигналів, тоді як інші мають широкий вокальний репертуар, що включає десятки і навіть сотні різних криків і пісеньок. Серед них можуть бути не лише видоспецифічні, але і скопійовані у інших видів. Саме для птахів, що копіюють чужі сигнали, таких як пересмішники, характерні найбільш різноманітні репертуари звуків.

Але навіщо їм це треба? Незважаючи на активне вивчення цього явища, адаптивний сенс широкого вокального репертуару, що поповнюється за рахунок копіювання чужих сигналів, залишається не цілком ясним. В деяких випадках якусь роль може грати перевага самицями самців з різноманітнішими піснями, в інших це, можливо, допомагає птахам з’ясовувати стосунки і вирішувати територіальні спори в густонаселених співтовариствах, але в цілому питання залишається відкритим.

Нове дослідження орнітолога Тома Флауера (Tom P. Flower) і його колег з Кембріджського університету (Великобританія) і Кейптаунського університету (Південна Африка) показало, що принаймні одному з видів птахів-імітаторів, вилохвостому дронго, багатий вокальний репертуар допомагає майстерно обманювати інших тварин і красти у них їжу.

Спостереження проводилися в пустелі Калахарі на півдні Африки; 64 диких дронго були помічені різноколірними кільцями і привчені не звертати уваги на спостерігачів.

Вилохвості дронго живляться личинками комах, цвіркунами, скорпіонами, дрібними ящірками. Найчастіше вони полюють самостійно, поодинці, але іноді (приблизно чверть активного часу) йдуть за представниками інших видів тварин, у тому числі за сурикатами та при нагоді крадуть у них здобич.

Автори підрахували, що крадена їжа складає майже чверть раціону дронго. У половині випадків дронго просто відбирають їжу силою у слабкіших суперників, а в половині йдуть на хитрість, подаючи неправдиві сигнали тривоги. Невдалий мисливець, як правило, вірить обманщикові і пускається навтіки (сурикат – до найближчої нори, птах – в зарості або на високу гілку). Часто, хоча і не завжди, здобич при цьому виявляється кинута і дістається хитрому дронго.

Найцікавіше питання – чому така обманна тактика залишається ефективною. Інші птахи і тим більше сурикати навряд чи набагато дурніші дронго. Якщо тварину раз за разом обманювати, вона повинна швидко навчитися розпізнавати обман і перестати реагувати на неправдиву тривогу (як в казці про хлопчика, який кричав “вовки”). Навчання може відбуватися як прижиттєво, так і шляхом природного відбору, тобто переважного розмноження генотипів, які сприяють недовірливості і розрізненню справжніх і неправдивих сигналів. Вважається, що саме тому в комунікації тварин переважають “чесні” сигнали: обман буде еволюційно нестабільний, якщо проти нього легко виробити контр-адаптацію, яка полягає попросту у відсутності реакції на неправдивий сигнал.

Але в даному випадку жертви обману опиняються у важчій ситуації. Дієвість обманної стратегії дронго заснована в першу чергу на тому, що вони брешуть далеко не завжди. Йдучи за потенційною жертвою, дронго уважно стежать за наближенням хижих звірів і птахів і систематично подають правдиві сигнали тривоги, після чого пускається навтіки і сам дронго, і слухачі. Багато африканських тварин реагують втечею на тривожні сигнали інших видів: це дуже корисна адаптація, що дозволяє витрачати менше часу і сил на відстежування небезпек і більше на пошуки їжі. Краще вже час від часу бути обкраденим хитрим дронго, ніж потрапити в зуби хижому звірові або в кігті орлові через надмірну недовірливість.

Втім, це ще не дає відповіді на питання, чому вокальний репертуар дронго такий різноманітний. Автори налічили у дронго в цілому 51 тривожний сигнал, при цьому репертуар кожного окремого птаха включає від 9 до 32 сигналів. З цієї різноманітності лише шість сигналів характерні тільки для дронго (видоспецифічні сигнали), а інші 45 імітують сигнали тривоги інших видів. Ви можете самі оцінити наслідувальну майстерність дронго, послухавши справжні сигнали суриката і їх імітацію вилохвостими дронго. Коли дронго подають неправдивий сигнал тривоги, вони імітують чужі сигнали в 42% випадків, і ще в 27% використовується комбінація свого і чужого сигналів.

 

Логічно припустити, що імітація чужих сигналів підвищує успішність обманної стратегії дронго, оскільки птахи і звіри енергійніше реагують на “свої” сигнали тривоги в порівнянні з сигналами інших видів. У такому разі можна чекати, що дронго, намагаючись обдурити жертву, частіше імітуватимуть сигнали, характерні саме для цього виду. Спостереження це підтвердили: автори поспостерігали 688 спроб обману (неправдивих тривог) і виявили, що дронго приблизно в 4 рази частіше використовують сигнал, характерний для цього виду жертви, коли хочуть обдурити представника цього виду, в порівнянні з ситуацією, коли вони намагаються обдурити когось іншого.

Потім був поставлений експеримент, покликаний показати, чи розрізняється реакція жертв на імітацію своїх і чужих тривожних криків. Для цього двадцяти рябим дроздовим тимеліям, таким, що щойно отримали пригощання, програвали запис одного з чотирьох сигналів:

  1. територіальний крик дронго, не пов’язаний з небезпекою (контроль);
  2. видоспецифічний тривожний сигнал дронго;
  3. сигнал тривоги блискучого капського шпака Lamprotornis nitens у виконанні дронго;
  4. власний сигнал тривоги рябої дроздової тимелії, теж у виконанні дронго.

Силу реакції птаха на сигнал визначали за часом, на який вона відволікалася від їжі. Виявилось, що на контрольний (не тривожний) сигнал тимелії майже не реагують, видоспецифічний тривожний сигнал дронго лякає їх сильніше, а імітація криків шпака або тимелії – ще сильніше. Правда, реакція на два останні типи сигналів виявилася статистично невиразною. Блискучі шпаки – масовий вид птахів в районі, що вивчається, і їх тривожні крики, мабуть, є надійними сигналами, до яких тимелії звикли прислухатися. Що стосується дронго, то їм доводиться взаємодіяти з багатьма різними видами, сприйнятливість яких до різних сигналів варіюється. У такій ситуації, мабуть, найнадійніше використати сигнал того виду, який хочеш обдурити.

Реакція тимелії на сигнали
Ліворуч: чотири типи сигналів, записи яких давали слухати рябим дроздовим тимеліям (pied babbler) : територіальний крик дронго (контроль), сигнал тривоги дронго, імітація тривожного крику блискучого шпака (glossy starling) і підробний тривожний крик рябої дроздової тимелії. Справа: сила реакції тимелій на чотири типи сигналів.

Цей експеримент показав, що імітація чужих сигналів вигідна дронго. Але він не показав, навіщо їм потрібні так багато різних сигналів. Очевидно, якщо одна і та ж хитрість повторюється багаторазово, жертви повинні звикнути до цього і перестати реагувати на неправдивий сигнал. Тому автори провели ще один експеримент, щоб перевірити, як впливає зміна сигналів на успішність обману при повторних спробах обдурити одну і ту ж тварину.

Кожній піддослідній тимелії тричі, з інтервалом в 20 хвилин, давали пригощання, а потім програвали той або інший тривожний сигнал. Експеримент проводився в чотирьох варіантах. В перших двох випадках усі три сигнали були однакові: це був або видоспецифічний тривожний крик дронго, або зімітований дронго сигнал блискучого шпака. У третьому і четвертому випадках третій сигнал відрізнявся від двох перших: або після двох сигналів дронго слідував сигнал шпака, або навпаки.

Експеримент показав, що тимелії швидко звикають до однакових неправдивих сигналів і перестають на них реагувати. Проте новий сигнал знову викликає сильну реакцію. Таким чином, дронго можуть підвищити ефективність своєї тактики, варіюючи обманні сигнали.

Чи використовують вони цю можливість в природній обстановці? Автори поспостерігали 151 випадок, коли дронго повторно намагався обдурити одну і ту ж особину. У 74% випадків при цьому використовувалися два різні сигнали. Виявилось, що дронго з більшою вірогідністю міняють сигнал, якщо перша спроба обману виявилася невдалою. І це працює: зміна сигналу після невдалої спроби достовірно підвищує вірогідність того, що друга спроба виявиться вдалою.

Таким чином, вдалося продемонструвати, що дронго отримують вигоду від різноманітності свого вокального репертуару. Крім того, дослідження показало, що дронго варіюють обманні сигнали не випадковим чином, а залежно від поведінки жертви: вірогідність зміни сигналу залежить від того, чи піддалася жертва на обман минулого разу. Можливо, це означає, що дронго в якійсь мірі здатні моделювати психічний стан іншої особини. Втім, вірогіднішим видається те, що птах дотримується простого алгоритму: “повторюй успішні дії, не повторюй невдалі”, для реалізації якого не треба мати великого розуму.

Першоджерело

Написати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *